Важливий крок до нового змісту освіти

Це оновлення здійснено у межах чинного Державного стандарту і має стати важливим кроком до подальшої роботи із формування принципово нового стандарту освіти.

На перше місце програм винесено очікувані результати навчальної діяльності учня, тобто: які компетентності мають формуватися у дитини під час вивчення певної теми. У такому разі вчителю не потрібно концентрувати всю увагу на змісті матеріалу: він має чіткі орієнтири у вигляді 10 компетентностей та їх компонентів, спираючись на які, він будує свою роботу.

До ключових компетентностей належать, приміром, спілкування державною та іноземною мовами, математична та інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність тощо.

Кожен з очікуваних результатів навчання містить три компоненти: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний. У першому передбачено, що називає чи пояснює учень, у другому – що вміє, знаходить, обирає, а в третьому – що оцінює, усвідомлює, які висновки робить.

«Оновлення програм основної школи з урахуванням компетентнісного підходу – це ще один, значний крок до Нової української школи. Її впровадження розпочнеться 1 вересня 2018 року, однак нинішні школярі не можуть чекати, зміни повинні відбуватися вже сьогодні. Тому певні елементи майбутнього стандарту будуть реалізовані в основній школі з нового навчального року. Для нас це також важливий досвід пілотування, який ми обов’язково враховуватимемо в програмах НУШ», – зазначив заступник Міністра Павло Хобзей.

Наскрізні змістові лінії допомагають створювати цілісну картину світу

Під час оновлення розпочато роботу з формування наскрізних змістових ліній, які проходитимуть через усі предмети та дозволять формувати у дитини ключові компетентності, інтегрувати знання про світ, спираючись на зміст навчального матеріалу. Поки що детально прописані чотири з них, які відповідають чотирьом ключовим компетентностям з десяти, визначених Концепцією Нової української школи: «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток». Цей перелік не є вичерпний – і буде поповнюватися надалі.

Скажімо, у межах наскрізної лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» учні дізнаватимуться, як правильно формувати свій бюджет, робити заощадження, інвестувати чи брати кредит. І вивчатимуть це не лише на уроках математики чи інформатики, а й мови, літератури та навіть біології. Наприклад, у 5-му класі під час читання твору Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» звертаємо увагу на «менеджерські здібності» головного героя, який перетворив неприємну роботу з фарбування паркану на яскравий і ефективний «підприємницький проект».

Відкритість та увага до думки суспільства – принцип оновлення програм

Робота над змінами проходила за двома основними напрямками. Насамперед, навчальні програми були розміщені на платформі EdEra для загального обговорення, де всі охочі, авторизувавшись, могли надати пропозиції щодо їх модернізації. Онлайн обговорення проходило у 2 сесії, загалом у ньому взяло участь понад 1220 дописувачів. Вони залишили більш як 10 тисяч пропозицій та коментарів до програм.

«Для нас дуже важливим було зробити це обговорення максимально відкритим, щоб громадськість і, передусім, вчителі змогли взяти активну участь в ньому і дати якомога більше конструктивних пропозицій. Вони, до речі, були абсолютно різними – від глобальних змін до уточнення термінів. Загалом обговорення було більш ніж продуктивним, у більшості випадків модераторам вдалося зберігати дискусію у конструктивному руслі і отримати величезну кількість змістовних дописів», – розповів координатор проекту оновлення програм, директор столичної школи №148 Сергій Горбачов.

Паралельно по кожному предмету було створено робочі групи, до яких увійшли вчителі-практики, науковці, методисти, автори програм і підручників, спеціалісти МОН. Вони змінювали формат пояснювальних записок, формували новий зміст та очікувані результати навчання з урахуванням пропозицій онлайн-обговорення. Крім того, працювали над узгодженням програм з різних предметів, прибирали дублювання, термінологічну обтяженість, а також впроваджували наскрізні лінії. Загальне керівництво робочими групами здійснювала Тетяна Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України.

Після того, як програми були доопрацюванні, їх було розглянуто та ухвалено на Колегії Міністерства освіти і науки й затверджено наказом МОН.

Ключові зміни у програмах

Велику увагу розробники програм приділили тому, щоб інформувати колег та суспільство про те, які зміни відбулися. З кожного предмету створений лаконічний опис ключових змін, з яким можна ознайомитися на сайті МОН (https://goo.gl/jRqrwC).

Стосовно ж конкретних змін, то, наприклад, в українській мові усі творчі роботи тепер матимуть виразне практичне спрямування. Приміром, діти писатимуть твори не «відірвані» від реального життя теми, а з тієї ж фінансової грамотності чи екологічної безпеки, та ще й у форматі есе – його додано як обов’язковий вид роботи. Також до програми включено рекомендовані види робіт, які обиратиме вчитель на свій розсуд.

В українській літературі в усіх класах частково перерозподілено кількість годин на вивчення творів. Так, у 5 класі вилучено по 2 години на вивчення народних казок та загадок, прислів’їв і приказок, натомість додано по годині на творчість Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Зірки Мензатюк та Євгена Гуцала.

З предмету «Історія» для 5 класу замість програми, що складалася з певних історичних нарисів, створили програму початкового курсу «Вступ до історії». Через роботу з цим матеріалом учні дізнаватимуться про історію як науку, як складову життя суспільства. Крім того, експерти представили варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем запропоновано для 7, 8 і 9 класів.

Багато питань під час онлайн-обговорення стосувалося осучаснення частини програмових текстів новими авторами. Ці пропозиції було враховано, як-от у 7 класі альтернативно пропонується вивчати «Русалоньку із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Марини Павленко чи «Аргонавтів» Степана Процюка.

Так само з огляду на численні пропозиції розширено список для альтернативного вивчення із зарубіжної літератури – перелік поповнився «Сніговою королевою» Ганса Андерсона (5 клас) та «Собачим серцем» Михайла Булгакова (9 клас). А у список для додаткового читання потрапили твори «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Cтарка.

З предмету ж «Іноземні мови» очікувані результати навчання уперше чітко виписані відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти. Так, визначено, що після 9 класу учні ЗНЗ, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня А2+, учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови – В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою – рівня А2.

Оновлено перелік видів спорту для уроків фізичної культури. Зокрема, додано 7 нових можливих модулів – регбі, корфбол, петанк, фехтування, військово-спортивні ігри, степ-аеробіка та чирлідінг.

Трудове навчання віднині не матиме обов’язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Та й загалом, школярі вивчатимуть не окрему технологію та виконуватимуть чітко визначене в її межах завдання, а створюватимуть проекти, які поєднуватимуть різні технології. Кожен проект повинен мати практичну цінність. Тож спочатку діти визначатимуть майбутній проект відповідно до потреби, потім плануватимуть, як будуть його робити, які засоби для цього необхідні, і поступово створюватимуть.

У межах програми «Основи здоров’я» учні більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в Інтернеті та соцмережах. А замість великого обсягу теоретичного матеріалу буде більше практичних робіт і занять поза межами класу.

Під час онлайн обговорень багато нарікань було на надмірну завантаженість курсу з математики. Тому було вилучено «зайвий» матеріал, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень, а більшості задач надано практичний зміст. Ще одна важлива зміна – зміна хронології вивчення матеріалу таким чином, щоб він узгоджувався з іншими предметами. Зокрема, в межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) тему «стандартний вигляд числа» переставлено так, щоб вона вивчався тоді ж, коли її проходять у курсі «Хімія».

Інформатика також зазнала різноманітних перенесень. Так, учні раніше вивчатимуть комп’ютерну графіку (6 клас), текстовий процесор (8-й), створення та публікацію веб-ресурсів (8-й). Натомість у 9 клас додано 3D-графіку та основи бази даних.

Проблему перевантаженості вирішували й у курсі біології: 40% матеріалу з кожної теми виділено в опційне навчання. Це значить, що певні елементи змісту, які є необов’язковими, але містяться у видрукуваних підручниках, наприклад, історія дослідження певних об’єктів, можуть вивчатися за вибором вчителя.

Фактично кожна тема з біології передбачає виконання дітьми міні-проекту: кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному з них.

Більше академічної свободи – більше довіри вчителю

Загалом же вчитель отримав набагато більше автономії та свободи вибору в організації освітнього процесу. Наприклад, він може самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми та змінювати порядок вивчення тем у межах класу, а також формувати тематику навчальних проектів, лабораторних робіт.

«Необхідно, щоб учителі стали агентами змін, які розуміють, що таке компетентнісні методики навчання, володіють ними, можуть їх продемонструвати. Я знаю, що у нас є багато творчих педагогів, але вони були «затиснуті» в рамки, і ця свобода вчителя дозволить їм набагато простіше втілювати в життя власні ідеї, не боючись відійти від типових програм», – резюмував Павло Хобзей.

Інформує МОН України